Волинь моя, озер ясна блакить,

Гаїв, дібров омріяна краса,

В твоїй красі, мов жайворон, летить

Моя душа над простором і часом.

                               Олександр Каліщук

   Велинь, велиняни, Волинська земля! З давніх-давен оповиті таємницею ці три поняття: плем’я, його центр та навколишня земля. Генетичну нитку назви «Волинська земля» з таємничого клубка витягнув доброї пам’яті польський хроніст Ян Длугош. На сторінках своєї  «Хроніки…» він висловив припущення, про те, що найменування нашої землі походить від назви колишнього міста Велині біля гирла Гучви – лівої притоки Західного Бугу. Саме воно було оголошене першим центром, столицею Волинської землі.

  Багато століть минуло з тих часів. Найбільша цінність нашого краю – люди, які своєю працею примножували багатства рідної землі, зберігали не тільки традиції і звичаї, а й витвори мистецтва, архітектури. Волинь – колиска слов’янська, земля повна таємниць.

   Через сіножаті і поля несуть свої води мальовничі волинські ріки – Прип’ять, Турія, Стохід, Стир… Синіми перлами розсипані на пісках і болотах неповторної краси озера. Це квітучий край з багатою історією, самобутньою духовною культурою. На цій благословенній землі з давніх часів жили і трудилися мужні люди, наші діди і прадіди, щиро вболівали за її долю. Тут народилися і примножують славу рідного краю нинішні покоління, передаючи любов до отчого дому своїм дітям і онукам.

  Кожна людина повинна любити свій рідний край. Коли ж вона хоче полюбити його щиро – вона мусить знати його минувшину. Для цього працівники центральної районної бібліотеки розгорнули виставку на кращий вишитий рушник «Дарунок рідному краю», та книжкову виставку «Волинь – це Полісся перлина, твоя і моя Батьківщина» з нагоди 75 - річчя утворення Волинської області . Ми закликаємо, щоб ви ще більше серцем полюбили нашу рідну Волинь, на котрій ми родилися, зростаємо, вчимося, працюємо.