Ми схиляємо голови перед Героями,
які віддали свої життя за вільну Україну 29 січня 1918 року. Триста студентів
стали на захист Батьківщини біля поліського села Крути з численним військом, що
напало на Українську Народну Республіку.
Ця героїчна й водночас трагічна
подія знаменувала початок нової епохи національного пробудження українців,
усвідомлення нашого права жити на власній землі та святого обов’язку - боронити
її.
«Понад все вони любили свій
коханий край», - писав Павло Тичина. Визначально, що ця жертовна любов
зародилась в серцях молодих людей, найкращих представників українського
студентства.
Вона так само яскраво й
незнищенно палає нині і в наших серцях - майже дев'яносто літ після Крут. Ми
будуємо ту Україну, за яку боролися юні мрійники, - незалежну, соборну,
демократичну.
Україна пишається молодими
героями. Пам’ять про них, як і та велична справа, за яку вони боролися -
невмируща.
Сьогодні українці мають відновлювати втрачене, адже «те, що не
збережене, не відновлене - ніколи вже не буде пам'яттю та історією». Не треба
забувати, що кров, пролита юнаками під Крутами, не була марною. Нині Україна
відроджується, встає з колін і наше завдання не залишитись осторонь.
|