24 травня в День вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія українці разом з усіма іншими слов’янськими народами відзначають День слов’янської писемності та культури.

Напевно, ніхто з нас, особливо, не задумувався над тим, яке значення для кожного народу має писемність, а разом з нею і культура. Адже писемність і культура – поняття взаємопов’язані і невід’ємні. Вони є не лише необхідністю для людини, а й показником народності. Сучасна українська абетка взяла початок з слов’янської писемності, творцями якої були святі Кирило і Мефодій.  

Просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур. Тому 24 травня – це день, який об’єднує всі слов’янські народи і дає змогу кожному поринути в історію та виховати в собі часточку патріотизму.

До цієї знаменної дати працівники центральної районної бібліотека  провели  історичну мандрівку «У витоків нашої писемності». Ми маємо пишатися тим, що розмовляємо мовою Тараса Шевченка, Григорія Сковороди, Лесі Українки… Але й водночас маємо пам'ятати, що мова — це багатство: його не виміряєш на вагу, не відчуєш в руках, не побачиш оком; його потрібно тільки відчувати всією своєю сутністю.

Збережімо культуру спілкування, культуру мислення, культуру душі!