Минає 115 років від дня народження української поетеси і публіциста ОЛЕНИ ТЕЛІГИ (1906-1942).

Олена Теліга прожила дуже коротке, але напрочуд яскраве життя. Вона є втіленням цілої генерації українських поетів, що були одержимі національною ідеєю і за найвище благо мали боротьбу за Україну.

І хоча творчий спадок цієї жінки невеликий: трохи більше трьох десятків поезій, низка публіцистичних статей, незакінчене оповідання, проте він свідчить про самобутній і могутній талант.

А народилася Олена Теліга під Москвою, зростала в російськомовному середовищі. У 1918 році родина переїздить до Києва, де її батько Іван Шовгенів стає професором Київського політехнічного інституту.

У чеському Подєбраді, куди сім'я емігрувала, Олена навчалася і вийшла заміж за Михайла Телігу. Саме в Чехо-Словаччині вона ствердилася як поетеса та літературознавець.

Та серцем Олена залишалася в Україні, в Києві. Згодом, після знайомства з поетом Олегом Ольжичем у 1939 році вона вступає до лав Організації Українських Націоналістів.

Після початку радянсько-німецької війни, у липні 1941 року Олена разом із письменником Уласом Самчуком у складі однієї з груп перейшла Сян і вирушила до Львова, а 22 жовтня прибула до Києва. Тут поетеса одразу поринає в культурне життя, організовує Спілку українських письменників, співпрацює з редакцією «Українського слова», видає тижневик літератури і мистецтва «Літаври».

Така діяльність не могла бути не поміченою гітлерівцями. Провід ОУН наказував Олені залишити Київ, але вона відмовилась. Невдовзі її заарештувало гестапо.

22 лютого 1942 року Олену Телігу разом з її чоловіком та іншими членами ОУН розстріляли в Бабиному Яру.

З нагоди дня народження Олени Теліги, працівники публічної бібліотеки підготували тематичну розкладку «Духовна велич українського чину», де представлені художні твори поетеси, критичні, літературознавчі матеріали про Олену Телігу.