А сотню вже зустріли небеса…

Летіти легко, хоч Майдан ридав…

І з кров’ю перемішана сльоза…

А батько сина ще не відпускав…

Й заплакав Бог, побачивши загін —

Спереду — сотник, молодий, вродливий,

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній — сивий-сивий…

І рани їхні вже не їм болять …

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…

Як крила ангела,  злітаючи назад,

Небесна Сотня в вирій полетіли…

                                                  Людмила Максимлюк

    У центральній районній бібліотеці в пам’ять Небесної сотні організована викладка публікацій періодичних видань «Герої не вмирають».