«… Третій Ангел просурмив і впала з неба велика зірка, що горіла, немов світильник. І впала на третину рік і на джерела вод. Ім’я цієї зірки – полинь. І третина вод стала полином. І багато людей вмерли від вод, тому що вони гіркими стали…»

Чорнобильська трагедія... Ось уже 32 роки дзвони Чорнобиля стукають в наші серця. Змушують нас зупинитись і озирнутись в той страшний 1986-й... 32 роки минуло відтоді, а пам’ять наша зберігає все до найменших подробиць, бо надто вражаючими і болючими були ці подробиці.

Скільки зламаних доль? Скільки сиріт, що втратили батьків, скільки ненароджених дітей, скільки нових захворювань? Чорнобиль... Це 35 тисяч забраних життів, це мільйони людей, які постраждали від радіації. Це виведена з господарського обігу частина території України - сільськогосподарські землі , лісові масиви та водоймища - мертва зона, "зона відчуження" в 2712 кв. км .

25 квітня в Ратнівській районній бібліотеці проведено годину пам’яті "Чорна спадщина Чорнобиля". На нього були запрошені учні старшокласники ЗОШ № 2.  Діти послухали розповідь бібліотекаря про аварію на ЧАЕС, героїчні дії пожежників-ліквідаторів, працівників станції, військових, лікарів у боротьбі з "мирним атомом", які ціною свого життя захищали нас від наслідків катастрофи. Учасники заходу ознайомилися з книжковою виставкою "Відлуння Чорнобильських дзвонів", а також переглянули ряд відеороликів по даній тематиці.

      Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей. Ще довго ми будемо відчувати на собі наслідки трагедії, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям. Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії. Перед живими. Перед пам’яттю до часу померлих від радіаційного смерчу.