День вишиванки - міжнародне свято запропоноване студенткою Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Лесею Воротнюк задля збереження народних українських традицій створення та носіння етнічного українського вишитого одягу. Кожен українець цього дня одягнувши вишиту сорочку засвідчує єднання та непереможність споконвічного українського стилю.
Щовесни, коли тануть сніги ми вшановуємо пам’ять Тараса Шевченка. На оновленій нашій вільній землі живе і вічно житиме в народі пам’ять про великого Кобзаря, геніального сина України, гнівного обличителя панів ненаситних, поборника святої правди.
20 лютого вся Україна сумно зітхає, проливаючи гіркі сльози за душі тих, кого забрало небо… Забрало несправедливо і невблаганно… Забрало справжніх патріотів, справжніх героїв своєї держави.
Герої Небесної сотні – не звичайні люди, а обрані, бо відстояли найдорожче, що дав Господь людині, – життя ціною свого життя.
12 лютого в Ратнівській районній бібліотеці відбувся хронограф пам’яті «Біль Афганістану навіки в душі», приурочений Дню вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 27 річниці виведення військ з Афганістану.
Напевно, більшість героїчних юнаків, що в ту ніч чекали бою під Крутами, згадували рідну домівку, батьків, але жоден з них не передумав, не повернув назад. Своїм жертовним прикладом молоді патріоти показали всьому світові, що Батьківщина – це святе. Віра у краще майбутнє була тією рушійною силою, що підняла купку юнаків проти у двадцятеро сильнішого ворога, а після трагічного бою дала сили тим, що вижили, героїчно триматися в полоні та достойно померти, не зрадивши ні себе, ні вітчизни.
«Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього»,– говорить народна мудрість. І це дійсно так, бо як дерево тримається на землі своїм корінням, так людина тримається на землі своїм минулим. Людина, яка не знає минулого – як перекотиполе, куди вітер подме, туди воно й котиться. Саме тому, ми повинні знати свою історію, своє минуле. А історія наша омита кров’ю і сльозами. 22 січня Україна відзначає знаменну дату в історії становлення української державності – день Соборності України.
Голодомо́р 1932–1933 років — акт геноциду українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядомСРСР у 1932–1933 роках, шляхом організації штучного масового голоду, що призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці. Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу і Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.
